Одеська область межує з двома «проблемними» регіонами Молдови. Перший – так зване «Придністров’я», де ще у 1992 році владу захопили проросійські політичні та кримінальні групи. Другий – автономна Ґаґаузія, Ґаґауз Єрі. Конфлікт між головою регіону та президенткою Молдови тривав з весни минулого року, але зараз башкан регіону вдалася до використання традиційної кремлівської зброї – знижки на газ.
13 березня башкан автономії Євгенія Гуцул заявила, що попросила Кремль про знижку на газ для Ґаґаузії – традиційну форму підтримки російським режимом союзників в Європі і світі. Крім того Гуцул заявила, що російська влада платитиме мешканцям регіону через російську платіжну систему «Мир». Остання знаходиться під санкціями з боку США, Канади та інших країн. Зокрема ЗМІ повідомляли про відмову Китаю працювати із російською системою.
В Молдові незалежні журналісти проаналізували наскільки фотографія із Володимиром Путіним та підтримка автономії з-за кордону може підвищити популярність Гуцул у власній країні. Журналісти нагадують, що проросійські політики не вперше фотографуються із Путіним, щоб привернути до себе увагу громадян Молдови, але рівень довіри свідчить про зворотне.
«Згідно з Барометром громадської думки у 2014 році, коли лідер соціалістів Ігор Додон активно використовував фотографію з Путіним, президенту Росії в Молдові довіряли 62,4% опитаних. У 2021 кількість тих, хто довіряє Путіну, знизилася до 58,3% респондентів, а після початку війни в Україні 2022 року цей показник упав до 35,2% опитаних, 2023 року ще знизився – до 33,1%. Водночас на тлі рейтингів довіри лідерів сусідніх країн рейтинг Путіна не виглядає низьким. Так, президенту Румунії Клаусу Йоганнісу в Молдові довіряють 35,5% опитаних, а президенту України Володимиру Зеленському – 29,6%»
– пишуть журналісти.
Виборчі протести
Вибори башкана Ґаґаузії супроводжувались кримінальними справами, але не політичними, а корупційними. В травні 2023 року на них перемогла кандидатка від проросійської партії «Шор», Євгенія Гуцул. Однак одразу після виборів прокуратура Молдови відкрила декілька кримінальних справ з приводу чисельних порушень під час проведення, зокрема перевищення дозволеного ліміту виборчих фондів кандидатів, підкупу голосів та застосування технології «мертвих душ».
Національний центр боротьби з корупцією провів обшуки у Центральній виборчій комісії автономного регіону Ґаґаузія в Комраті та вилучив списки виборців. Втім в автономії заявили, що скарги не могли вплинути на результати виборів та визнали перемогу Гуцул. Ґаґаузький політик назвала такі дії перевищенням владних повноважень з боку Молдови та закликала населення виходити на протести проти влади чинної президентки Майї Санду на підтримку партії «Шор».
Згодом партія «Шор» та Євгенія навіть заявили про відкриття представництва Ґаґаузії в Росії. Ці наміри були засуджені МЗС Молдови.
«Ґаґаузія входить до складу Молдови, а у нашої країни вже є дипломатичне представництво в Росії. Оскільки Гагаузія не є суб’єктом міжнародного права, вона не може відкривати офіційні або дипломатичні представництва в інших країнах»
– заявили дипломати.
Конституція автономії передбачає, що брати участь у зовнішньополітичних питаннях, які стосуються Ґаґаузії може парламент, Народне Зібрання, але не башкан. Той в свою чергу може представляти Ґаґаузію під під час вирішення питань зовнішньої політики, але не проводити власну політику. .Принаймні допоки Молдова залишається незалежною державою.
Заява МЗС РФ проти незалежності Молдови
1 березня 2024 на дипломатичному форумі в турецькій Анталії міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров виступив із показовою промовою.
«Молдавська влада не є самостійним механізмом, це черговий геополітичний проєкт США, ЄС та колективного заходу. Повне підпорядкування волі хазяїв пані Санду та її кабінет, зокрема новий міністр закордонних справ, демонструють щоденно. Вони назвали Придністровський регіон у своїх доктринальних документах ворожим проросійським анклавом. Вони не хочуть поновлювати рівноправні, націлені на врегулювання контакти з Тирасполем. По відношенню до Гагаузії вони заявили, що з державного бюджету не буде ніяких дотацій регіонам, які виступають проти зближення з ЄС. Це що демократія? В Україні у 2013 все починалось так само»
– заявив міністр і додав, що «режим» в Кишиніві йде «по слідах Київського режиму».
Уряд Молдови дійсно неодноразово заявляв про європейські орієнтири країни та поступово віддалення від партнерства із Росією. Цей процес ускладнений режимом в так званому «Придністров’ї» та енергетичними зв’язками. Наразі російський газ не є санкційним товаром у Молдові, зокрема через потреби у виробництві електроенергії.
Російський державний «Газпром» постачає близько 5,7 мільйона кубометрів газу на день до «Придністров’я». Переважно він витрачається на виробництво електроенергії на ТЕЦ «Молдавська ГРЕС» – вона належить російській енергетичній компанії «Інтер РАО», яку контролюють найближчі соратники Путіна Ігор Сечин та Борис Ковальчук. З січня 2024 року Молдова почала отримувати газ з Євросоюзу та України – близько 4 мільйонів кубометрів на добу. Ціна російського газу в березні становила 339,75$ за тисячу кубометрів, остаточні ціни на «європейський» газ поки не повідомлялись. Попередньо йшлось про 600 доларів за тисячу кубометрів.
Вже 3 березня майже одразу після заяв Лаврова і на наступний день після з’їзду народних депутатів самопроголошеної «Придністровської Молдавської Республіки», відбувся візит башкана Ґаґаузії Євгенії Гуцул та голови Народного зібрання автономії Дмитра Константинова до Москви. На зустрічі з головою Ради Федерації Валентиною Матвієнко Євгенія звернулась до Москви про «допомогу» через «утиск прав» ґаґаузів з боку центральної влади. Матвієнко в свою чергу назвали політику уряду Молдови «русофобською».
«На жаль, зараз те, що відбувається у нас у Ґаґаузії, те, як утискаються наші права з боку центральної влади – переходить усі кордони»
– розповіла голова автономної території.
Спонсор партії із російським корінням
Головою партії «Шор» та можливим спонсором Гуцул є Ілан Шор – він перейменував партію «Рівноправність» на свою честь в 2016 році. У червні 2017 року Шор був засуджений на сім з половиною років тюрми за крадіжку мільярду доларів з банківської системи Молдови, але поки справа розглядалася в апеляційній інстанції, спромігся втекти за кордон. В квітні 2023 року Шора було засуджено на 15 років за відмивання грошей, а його активи були конфісковані. В травні 2023 року партійну заступницю Шора Марину Таубер було затримано в аеропорту Кишиніва, а в червні 2023 року партія була визнана в Молдові неконституційною та розпущена.
Сам Шор потрапив під американські та британські санкції за зв’язок із російським урядом ще 2022 році, а навесні 2023 суд в Молдові заочно засудив його на 15 років за відмивання грошей.
Одразу після виборів президентка Майя Санду заявила, що не допустить башкана Ґаґаузії до правління Молдови, доки та не почне представляти інтереси населення та припинить працювати на злочинну групу.
«Якщо вона почне представляти інтереси громадян, порве зв’язок зі злочинною групою, тоді буде інша ситуація. Але зараз у нас є докази – у мене, у вас, у прокуратури – що цією людиною керує Шор, і вона є членом злочинної групи»
– заявила Санду.
Відомо, що Євросоюз не мав контактів із башканом Ґаґузії Євгенією Гуцул, оскільки «неможливий діалог із башканом, який має зв’язки зі злочинцем». А 22 лютого в санкційний список Євросоюзу потрапили другий заступник башкана Ґаґаузії Віктор Петров та її радниця Марія Албот.
Ґаґаузія
Ґаґаузія – автономне територіальне утворення в складі Республіки Молдова, яке межує з Одеською областю. Цей регіон заселений переважно ґаґаузами – тюркомовним народом, що сповідує православ’я. Станом на 2010 рік населення автономії приблизно оцінювалося у 160,1 тисяч осіб. До складу Ґаґаузії входить 32 населенні пункти, зі столицею Комрат.
Автономію Ґаґаузія отримала формально у 1994, фактично у 1995 році. Регіон очолює башкан – голова автономії, якого обирають на загальному таємному голосуванні строком на 4 роки.
Через два роки після голоду, у 1949 році, радянська влада провела масові депортації – десятки тисяч ґаґаузів та мешканців болгарських сіл було вивезено до Сибіру. За оцінками сучасних науковців, протягом того періоду загинула третина ґаґаузького народу. Проте історію регіону Євгенія Гуцул трактує по іншому:
«Ми з Російською Федерацією дуже багато років, десятиліть товаришували, були в хороших взаєминах, ми хочемо продовжувати і на далі. Ми хочемо мати підтримку від РФ»
– каже вона.
+ Немає коментарів
Додайте свій