Як не бути споживачем викривлених та неправдивих новин?

Поряд з бойовими діями в Україні триває інформаційна війна проти ворожих російських наративів, неправдивої та викривленої інформації. Найбільш уразливими стають ті українці, які недостатньо обізнані щодо медійної грамотності та інформаційної гігієни. Щоб розпізнати фейкові новини та сайти, що поширюють дезінформацію та неправдиві повідомлення, надаємо наступні рекомендації. 

• Не будьте здобиччю клікбейтних заголовків. Ми в першу чергу звертаємо увагу на заголовок. Коли недоговорюють суть інфоприводу, допускають брехню, перебільшують значимість події, звертаються на «Ти», використовують багато яскравих епітетів, мають наказовий характер чи обіцянку, то це саме така зловмисна «наживка». Клікбейтні заголовки з шокуючим вмістом – ознака низькосортних медіа. Хороший контент сам приверне увагу – його не потрібно «підсилювати» кричущими заголовками, зокрема підвищуючи упередженість щодо вразливих соціальних груп. Приклад на пропагандистських російських медіа: «Зеленського реанімують за допомогою електрошоку – через постійне вживання наркотиків його життя висить на волосинці».
• В прев’ю новини можуть використовувати шокуючі або підозріло привабливі фотографії без авторства чи посилання на першоджерело. Тут слід замислитись над правдивістю інформації, викладеної в змісті. Не варто довіряти всьому, що бачите в інтернеті. Технології фотомонтажу та штучного інтелекту не стоять на місці. Десятиліттями Photoshop залишався одним з інструментів створення фотопідробок, в якому анонімні дизайнери створювали неправдиві чи провокаційні зображення, а потім розміщували у мережі та використовували в зловмисних цілях. Зараз різноманітне візуальне наповнення дозволяють зробити нейромережі.
• Надмірно чуттєва забарвленість контенту, яка викликає сильні емоції та переживання, повинна насторожити. Метою автора подібного повідомлення є маніпуляція на почуттях аудиторії. Чуттєва забарвленість викривлює факти – і в такий спосіб легше поширювати фейки та чутки, адже емоції заважають критично мислити. Великі видання зловживають цим, наприклад, емоційний заклик щодо захисту людей з інвалідністю знайшли у блозі українського видання «Фокус».
• Наявність повідомлень та закликів, які поширюються від імені «експертів» або узагальненої спільноти, на кшталт «вчені довели» без вказівки будь-яких імен та установ. Це ще одна ознака того, що новина може містити неправдиву або викривлену інформацію. Також варто перевірити достовірність змісту, якщо відсутні посилання або джерела інформації. Коли неможливо знайти підтвердження інформації в офіційних джерелах та на сторінках перевірених медіа, то, скоріш за все, ви натрапили на фейк чи дезінформацію.
• У разі наявності в публікації посилання на іншу аналогічну сторінку чи сайт, візуально схожий на новинний, але загальне наповнення викликає сумніви щодо правдивості, перевірте цю інформації в інших джерелах, яким більше довіряєте.
• Звертайте увагу на юридичні аспекти роботи медіа. Чи є контакти або інформація щодо редакції та авторів? Чи є редакційна політика? Чи є сторінка з умовами «Політики конфіденційності та захисту персональних даних»? Нерідко для поширення фейків та дезінформації створюються сайти-одноденки, розробники яких не турбуються про ці аспекти.

Віримо, що наші рекомендації стануть вам у нагоді. Споживайте перевірену інформацію та дбайте про чистоту свого інформаційного простору.

Ілюстрацію згенеровано за допомогою Runway ML.